5 головних фейків у промові Путіна

Від заяв президента Росії 9 травня багато хто очікував оголошення повномасштабної війни в Україні, загальної мобілізації, розвитку ситуації в Придністров’ї. Ніщо з перерахованого не справдилося, але майже весь виступ ґрунтувався не на висловлюваннях пам’яті загиблих воїнів Другої світової війни, не на ветеранах, а на виправданнях так званої «спецоперації» на території сусідньої держави.
Розберемо основні фейки з виступу президента Росії Володимира Путіна:

Фейк №1: Ветеранський

Лідер Росії засвідчив, що йому відомо про фактичну заборону американським ветеранам відвідати парад Перемоги в Москві. Але ні американські, ні прокремлівські джерела не мають жодної офіційної інформації. Аналогічна ситуація була і в 2019 році, але поїздку скасували через обмеження COVID.
Що ще цікаво, цього року на параді не побував жоден іноземний представник. Навіть країни, які не засуджують напад Росії на Україну, не прислали гостей зі свого боку. У відповідь на цей дивний інцидент секретар Дмитро Пєсков заявив, що цього року не ювілей, тому не було сенсу нікого запрошувати, хоча і не на круглі дати приїжджали іноземні гості.

Фейк №2: Дипломатичний

Президент Путін заявив, що Росія закликала Захід до діалогу, знайти компроміс, щоб задовольнити інтереси обох сторін, але прохання було марним, і додав, що, мабуть, у них дуже різні плани. Про які плани йшлося, невідомо. Давайте подивимося на ситуацію з іншого боку. Напад Росії на Україну, яка не входить до Альянсу, не підтягнула техніку до кордонів Росії, не було жодних ультиматумів з української сторони. Це були дії Росії щодо сусідньої країни та НАТО. За кілька місяців до вторгнення Алянс вів переговори з Кремлем про зниження ризиків. Керівники високого рівня прилетіли до Москви, щоб обговорити ситуацію з Україною. Минулого року Росія висунула ультиматум НАТО щодо виведення інфраструктури до кордонів 1997 року. Внаслідок його відмови почалася війна.

Фейк №3: Історичний

Президент Росії зазначив, що причиною русофобії, фальсифікації історії Другої світової війни стала моральна деградація. Нещодавно прийнято вважати, що під терміном «фальсифікація історії» Путін має на увазі будь-які розбіжності з російською інтерпретацією. Якщо в країнах Балтії радянський період називають «окупацією», то для Кремля це «русофобія». Коли в Україні встановлюють пам’ятники політикам минулих років, для Росії – це «прославляння зрадників» (наприклад, того самого Бандери, на якого зараз полює Рамзан Кадиров). Примітно, що в Російській Федерації іноземним агентом був оголошений громадський рух «Меморіал», який багато років зберігає пам’ять про жертв сталінських репресій.

Фейк №4: Хронологічний

Щоб виправдати вторгнення, Володимир Путін стверджує, що в Києві заявили про можливе придбання ядерної зброї, були поставки сучасного обладнання з країн НАТО. Тема ядерної зброї Зеленським була піднята лише один раз на Мюнхенській конференції з безпеки 19 лютого в контексті Будапештського меморандуму. Згідно з цим документом, Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки. Нагадаємо, що Меморандум був підписаний і російською стороною. Як показала анексія Криму та війна на Донбасі, цих гарантій не було. Мушу нагадати, що в перші тижні війни країни не поспішали постачати зброю, але саме жорстокі бомбардування українських міст, розправа над мирним населенням змусили їх переглянути своє рішення.

Фейк №5: Географічний

Раніше Путін називав Донбас і Крим частиною «русского мира», бо вони говорять російською, а тепер він вважає ці регіони «історично російськими землями». Заглиблюючись в історію, можна з’ясувати, що Крим насильно приєднала до Росії імператриця Катерина II лише в 1783 році, до цього там панували греки, османи та татари. Донбас досі залишається частиною України незалежно від проросійських сепаратистських режимів, які захопили частину Луганської та Донецької областей.

Багато політологів відзначали, що в цьогорічній промові Володимира Путіна жодного разу не згадувалася фраза «неприпустимість війни», яка була присутня в щорічних урочистих промовах президента.

Цю статтю можна прочитати німецькою: